Стратегические приоритеты неоиндустриальной модернизации экономики аграрно-промышленного региона Текст научной статьи в соответствии с специальности « Экономика равно экономические науки »

CC BY
06
0
Поделиться
Ключевые плетение словес
МОДЕРНіЗАЦіЯ / НОВА іНДУСТРіАЛіЗАЦіЯ / РЕГіОН / ОЦіНКА / РОЗВИТОК / МОДЕРНИЗАЦИЯ / НОВАЯ ИНДУСТРИАЛИЗАЦИЯ / РЕГИОН / ОЦЕНКА / РАЗВИТИЕ / MODERNIZATION / NEW INDUSTRIALIZATION / REGION / RATING / DEVELOPMENT

Аннотация научной статьи объединение экономике равно экономическим наукам, сочинитель научной работы — Котов Е.В.

В статье обоснована вес проведения новой индустриальной политики. Оценены виды неоиндустриальной модернизации экономики аграрно-промышленного региона . Разработаны стратегические направления формирования равным образом реализации экономической модели неоиндустриального развития .

Strategic priorities of neo-industrial modernization economy agro-industrial region

The article substantiates the importance of the new industrial policy. The prospects of neo-industrial modernization agro-industrial economy of the region were estimated. The strategic directions for the formation and implementation of the economic model of neo-industrial development were developed.

Текст научной работы возьми тему «Стратегические приоритеты неоиндустриальной модернизации экономики аграрно-промышленного региона»

УДК 032.122:338.43

€. В. Котов,

кандидатура економ!чних наук, М!жнародний очаг до^дження соцгально-економгчних проблем модертзаци економ1ки та розвитку кооперацИ, м. Полтава

СТРАТЕГ1ЧН1 ПР1ОРИТЕТИ НЕОШДУСТР1АЛЬНО1 МОДЕРНВАЩ1 ЕКОНОМ1КИ АГРАРНО-ПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ

Сьогодн Укра!на потрапила поперед вкрай складно! ситуаци, виходом з яко! мае стати прорив поперед ново! стратеги розвитку. Процеси децентр^зацл, якi були запущеш, вимагають вiд регiональних оргашв влади формування та проведення бшьш активно! економiчно!' полiтики, спрямовано! сверху впрова-дження прогресивних технологiй виробництва та органiзацi! працi, комплексного використання люд-ського капiталу.

В Укра!ш довгий период проводилася економiчна пол^ика, спрямована держи створення соцiального ринкового господарства [1]. В основу политики, що проводилася, було покладено трiаду пiдходiв: вдео-логiя ринково! економiки, заснована бери лiберально-монетарних принципах, використання практики «ть ньового» ринку та «ручного» державного регулю-вання економiки. Нехтування матерiальним сектором виробництва призвело до самого масштабно! дешдуст-рiалiзацi! економiки.

Доктрина лiберального постiндустрiального розвитку, яку намагалися реалiзувати на кра!ш, показала свою неспроможнють. Економiчний следствие !! впровадження - загальний занепад, руйнування, а iнодi i втрата, цiлих галузей виробничо! дiяльностi. Потрiбна нова модель, прюритетом яко! е iндустрi-альний розвиток бери новш бiльш якiснiй техшко-тех-нологiчнiй основi.

Проведення ново! iндустрiально! полiтики розвитку неграмотный можливе помимо значного зростання ролi дер-жави во процесах !! формування та реалiзацi!. Необ-хiдно остаточно та безповоротно ввдмовитися вiд ль берально! ринково! возьми користь приблизительно звано! дирижист-сько! моделi, яка передбачае активну планида дер-жави во структурно-технолопчнш модернiзацi! еко-номiки на якост безграмотный тальки реформатора, а й чинного суб'екта, державного тдприемця та швестора [2]. Час, если государство приймала мiнiмум участ на прове-деннi та регулюваннi економiчних процеав, вже минув. Все бшьше розвинутих кра!н переходять впредь до мо-делi, засновано! в неоiндустрiальних принципах розвитку, сильнш державi та !! провiдному мiсцi во управлiннi цими процесами.

Держава виступае як самостшний актор, з вла-стивими йому особливостями та характеристиками, та шститущйна порядок з сукупшстю порядков, правил, зв'язшв, вiдношень i процеив. Займаючи цент-ральне мiсце во тдготовщ та проведенi масштабно! модертзаци економши, саме нате не! покладено обов'язки з вибору найбшьш ефективно! моделi еко-

номiчного розвитку, систематичного ввдстеження та корегування процесiв !! реалiзацi!.

Метою статтi е обгрунтування напрямiв неош-дустрiалiзацi! економiки аграрно-промислового ре-гiону з використанням авторсько! методики кшьшс-но! оцiнки процеав неоiндустрiально! модернiзацi!.

В економiцi Юровоградсько! област найбшь-шого розвитку отримав сiльськогосподарський сектор, валова додана вартють якого систематично зро-стае. З 0010 р. зростання прискорилося так, що вже во 0014 р. вона майже вдвiчi перевищила вiдповiдний показник у промисловост (рис. 0). Однак сшьсько-господарське виробництво регiону розвиваеться вслед за екстенсивною моделлю господарювання, яка невыгодный пе-редбачае впровадження сучасних технологiй та ме-тодiв господарювання у сiльському господарствi. За щею моделлю розвитку стимулюеться розширення посiвних площ пiд вирощування грунтовиснажува-льних культур, зберiгаеться низька частка тваринни-цтва у структурi сшьського господарства та агроси-ровинний разряд експорту продукцi! сiльського господарства, ввдбуваеться занепад iнфраструктури тд-тримки сiльськогосподарських виробникiв.

Кiровоградська край миром iз промислово розвиненими Днiпропетровською та Запорiзькою областями въедаться прежде Придшпровського економiч-ного району. Внаслiдок аграрно-сировинно! орiен-тацi! економiки областi, продуктившсть працi на области найнижча серед регiонiв економiчного району (рис. 0).

Значну аграрну спецiалiзацiю Кiровоградсько! областi тдтверджуе динамiка iндексiв валового ре-гюнального продукту (ВРП), промислово! продукцi! (ПП) та продукцп сiльського господарства (ПСГ) (рис. 0). Тренд ВРП повнютю ствпадае iз трендом сiльського господарства.

Треба звернути увагу получи и распишись низький реинвестиция сiльсь-кого господарства у загальний показник ВРП як около економiчному зростанш, приближенно й присутствие економiчнiй ре-цесн. Значне зростання (2005-2008 рр.) або падшня (2008-2012 рр.) iндексу сшьського господарства спричинило незначне збiльшення або падшня ВРП. Це пов'язано на першу чергу iз низьким рiвнем авто-матизацi! та механiзацi! аграрних процесiв, примгти-вiзацiею працi та низьким ступенем комплексно! пе-реробки ресурсiв. Однак около аналiзi динамiки, що склалася, слiд враховувати депозит промислового виробництва, яке компенсувало позитивний чи негати-вний вплив сшьського господарства для ВРП обласп.

Рис. 0. Валова додана варткть промислового та сшьськогосподарського секторiв економiки

ЮровоградськоТ областi, млн грн

0000

0000

0000

0000

0000

0000

0000

0005 2008

— Промисловють

0010 2012 2014

- - - Стьське господарство

000000,0

00000,0

00000,0

00000,0

00000,0

0,0

0005

□ Приднтровський оторвановка

0008 2010 2012 2014

□ Днтропетровська пЗапор1зька □ К1ровоградська

Рис. 0. Продуктившсть пращ, грн/чол.

0

З 0012 р. почався тдвищувальний тренд аграрного сектору економiки Юровоградсько! областi, а во промисловост намiтилися процеси стагнацп. Саме с ходу склалися усi умови пользу кого проведення неошдуст-рiальноl модершзацл економiки регiону. Державна полiтика мае проводитися у двох рiвнозначних на-прямах:

а) розширення промислового виробництва во ре-гiонi, з особливим упором возьми впровадження прогре-сивних технологш, що потребують високо! квалiфi-кацл робочо! сили;

б) широкомасштабна iндустрiалiзацiя агропро-мислового комплексу, яка також передбачае впровадження систем управлiння сшьськогосподарськими пiдприемствами та прогресивних технологш комплексно! та глибоко! переробки сшьськогосподар-сько! продукцц.

Зазначенi висновки пiдтверджуе внесок еконо-мiки Юровоградсько! областi во промислове та агра-рне виробництво Укра1ни (рис. 0). Питома вес про-мислово! продукцц, держи вiдмiну вiд продукцц сшь-ськогосподарського сектору, бескомпромиссно зростае, що свiдчить для наявшсть потендiалу для того продовження iндустрiалiзацil економiки регiону.

Проведений ан^з показав, що стадiя iндустрi-алiзацil економiки регiону ще отнюдь не завершилася. Ос-новним фактором е низька плотность тдпри-емств промисловосп, що обумовлюе низький рiвень зайнятосп та обсяги виробництва во цьому секторi економiки. Полiтика, що реалiзовувалася у регiонi, невыгодный стимулювала реальний директриса економiки вдоско-налювати засоби виробництва, оновлювати основнi фонди переважно ради рахунок мехашзацц та автома-тизацц виробничих процесiв, розвивати виробничу

шфраструктуру. Спираючись для iснуючi тенденцд розвитку процесiв шдуст^ально! модершзацп мож-на спрогнозувати, що вони ще довго протшатимуть

i щдус^альна учение репону малограмотный быстро досягне рiвня iндустрiально розвинених кра!н 00-х рошв ми-нулого столгття.

060 050 040 030 020 010 000 00 00

0005 2008

0ндекс ВРП, %

0010 0ндекс ПП, %

0012 2014

0ндекс ПСГ, %

Рис. 0. Динамiка iндексiв валового регiонального продукту (ВРП), промисловоТ продукцп (ПП)

та продукцп сiльського господарства (ПСГ), %

0,0 0,5 0,0 0,5 0,0 0,5 0,0 0,5 0,0 0,5 0,0

0,7 0,7 -- 0,7

-- 0,7 -- 0,7 -- 0,7 0,7 -- 0,6 - 0,6

0005

0008

0010

0012

0014

»Частка репону во загальному обсяз I реалзовано! промислово! продукцп (товар|в, послуг), % «Частка репону на загальному обсяз I реалзовано! стьськогосподарсько! продукцп, % • Р I вень ВРП получи одну особу по части на щношенню прежде середнього показника на Укра1н I, %

Рис. 0. Внесок економжи ЮровоградськоТ областi на промислове та аграрне виробництво та питома шест ВРП нате одну особу во вщповщному середньому показнику УкраТни, %

У крашах Заходу з шнця 00-х рошв минулого сторiччя стала розроблятися теорiя постшдуст^аль-ного суспiльства, во основу якого покладено домь нанту сфери послуг, особливо И шформащйного сектору. Концепция поспндуст^ального розвитку була розроблена для того осмислення масштабних змш, що вiдбулися на захiдних суспшьствах протягом останнiх п'ятдесяти рошв. Тривалий период у свiтi ця учение була основною, осшльки вважалося, що вона описуе сучасне суспiльство, давно якого повинш

прагнути iншi суспшьства, якщо хочуть розвива-тися. Поспндуст^альна доктрина, що тдкреслю-вала прискорення переходу вiд виробництва родимая альних благ давно виробництва шформацл, отримавши широке визнання всё-таки ж залишилася бiльше методо-логiчною основою про розвитку нових концепцп, таких як концепщя шформацшного суспiльства, шж теорiею, придатною чтобы практики.

На вiдмiну вiд iндустрiалiзацil, кондепцiя пост-iндустрiалiзацil где-то i малограмотный була реалiзована во Укра1ш

внаслвдок об^тавн^ обставин - вiдсyтностi y сус-пiльствi сильно1' елiти, с^оможнох' пpиймaти та pе-aлiзовyвaти масштабш piшеиня. Шляx в Гн^с^ь aлiзaцiю 0уло обpaно одpaзy тсля Дpyгоï свiтовоï вiйни. Для досягнення ^eï мети 0уло сконцетро-вано у« можлиБi pесypси вiд мaтеpiaльииx поперед моpa-льииx. Уся кpaïнa злагоджено, нaпpyжено та скон-цеитpовaно ^ацювала. Лише из-за одну IX п'ятиpiчкy було pозпочaто та/або зaвеpшено бyдiвництво, за-клaдениx у попеpеднix п'ятиpiчкax, i7GG великиx пiдпpиeмств, а у В мiстax було пpоведено метро.

Теоpiя постiндyстpiaлiзмy невыгодный отpимaлa свого ^актинного впpовaджеиня во Укpaïнi як paз внасль плавдок вiдсyтностi вмажено", цiлеспpямовaноï та сис-темноï деpжaвноï полiтики по части iмплементaцiï ïï вдей у життя. Постiидyстpiaлiзм пpииiс з собой iнфоpмa-тизaцiю, що тдвищило можлиБост дистaидiйного кеpyвaния та ^извело предварительно масового виведення ви-pобництБ з pозвииеииx кpaïн у ^аши, що pозвиБa-ються. Зaxiднi pозвинеиi кpaïии залишали нате свош теpитоpiï yпpaвлiнськi, констpyктоpськi, пошyковi та кошрольт ланки, тодi як основне виpобиицтво пеpемiщyвaлося во iишi кpaïии з низьшм piвнем оплати ^ащ.

Укpaïнa безграмотный змогла скоpистaтися тими пеpевa-гами, якi пpииеслa глобaлiзaцiя. Обpaвши шляx екс-плуатування досягнень paдянськиx чaсiв, неграмотный було навпъ спpоб залучити впредь до кpaïни xоч й невыгодный найсучас-нiшi, але бiльш pозвииyтi, шж iсиyючi теxнологiï та знання. На вiдмiиy ввд Укpaïии, небесная империя своечасно пе-pейнявся цieю пpоблемою та зpобиБ однако можливе для того отpимaния позитивного ефекту про своeï еконо-мiки ввд пpоцесiв глобaлiзaцiï.

Вiдповiднi тендеидiï склалися й у Кipовогpaд-ськш сторона Постiндyстpiaльииx тpaнсфоpмaцiй на економiцi pегiонy безграмотный тiльки безграмотный вiдбyлося, а навггь немае й пеpедyмов давно цього.

З початком ХХ1 стоpiччя во зaxiдиiй теоpiï нapо-щувала свое значення концепцiя новоï шдустрГалГза-ujï економiки. Ця теоpiя з'явилася на пеpшy чеpгy як с^оба знайти пpотидiю пpоцесaм деiидyстpiaлiзa-ци, як стали нaслiдком глобaлiзaцiï, що була с^о-вокована постiндyстpiaльним тдаодом прежде в^обни-щва мaтеpiaльииx благ i послуг. Вимивши зГ своeï теpитоpiï значну кшьшсть пpомислового потенць алу, зaxiдиi кpaïни згткнулися з втратою ^омисло-вого лiдеpствa та зГ зpостaниям безpобiгтя та втра-

тою iндyстpiaльниx навичок у pобiтникiв. Так, США во 0G-x pокax минулого стоpiччя виpобляли майже половину обсягу свгшвого пpомислового в^обни-щва, ведь на 0GiG p. - п'яту частину. Тому, постГндуст-piaлiзм шодГ називають неiидyстpiaлiзмом, знову наводячи статистичш дан по части США: питома вес тpетииного сектоpy економши на ВВП складае понад 09%, тодГ як пpомисловiсть лише i9% [3].

РеГндустрГалГзащя та pешоpiиг стали ключо-вими нaпpямкaми новоï iидyстpiaлiзaцiï нащональ-ииx господapств, що пеpедбaчae вiдpодження ш-дyстpiï як eдиноï бази економГчного pозвиткy, що виpобляe Гнноващйш пpодyкти возьми основГ NBIC^x-нологш (нано-, бю-, iнфоpмaцiйииx та когнiтивниx наук i теxнологiй). Пеpшими шляxом новоï шдуст-piaлiзaцiï тшли США та Великобpитaнiя, из-за ними економши Шмеччини, Японiï, Пiвденноï Коpеï та Китаю.

Пpоведеиi следовать pозpобленою aвтоpом методикою [4-5] дослГдження дозволили сфоpмyвaти уяву ^о группировка pозвиткy неоiндyстpiaльноï стадп модеpиiзaцiï економши Кipовогpaдськоï областт Розpaxyнки показали, що pозвиток знaннeвоï гpyпи iидикaтоpiв до-статньо загрозливий, що пpоявляeться неграмотный стшьки на його низькому piвнi, скшьки во динамщ - спочатку стабшзащя показника, його yтpимaния тpиБaлий момент возьми одному piвиi, а потгм падшня i знову «замо-pожyвaиня» получи деякий час. Основний дар зpобили показники фiнaнсyвaиня нayковиx i науково-дослвд-ииx pобiт, питомоï ваги тж, xто навчаеться у вищиx зaклaдax освгт у вГдповвдшй вшовш Tpym та piвия оновлення пpофесiйниx знань. Збеpеження u^x тен-денцш ^изведе прежде повного pyйиyвaиня во Кipово-гpaдськiй област системи пpодyкyвaния та pозпов-сюдження пpофесiйииx знань та навичок.

Високш piвень Гндексу сощальнж iидикaтоpiв невыгодный змГг компенсувати низьк Гндекси економiчииx i знaииeвиx iндикaтоpiв. Зpостaючa динамша pозвит-ку цieï гpyпи змогла лише втpимaти Гот^^альний ш-декс неоiидyстpiaльноï модеpиiзaцiï бери одному piвиi (див. таблицю). Однак, якщо далеко не вжити теpмiновиx зaxодiв, спpямовaниx возьми пеpеxiд економГки pегiонy сверху новий piвень теxиiко-теxнологiчного pозвиткy, якш потpебye вiдповiдноï квaлiфiкaцiï pобочоï сили, в таком случае у найближчому майбутньому aгpеговaиий Гнтег-paльний Гндекс неоiндyстpiaльноï модеpнiзaцiï по-чне стГйко знижуватися.

Таблиця

0ндекс неошдус^альноТ модершзацп_

Найменування aдмiиiстpaтиБноï обласп/ 2GG5 2GG8 2GiG 2Gi2 2Gi4

економгчного paйоиy

Пpиднiпpовський економГчний paйон 5б 55 54 59 59

Диiпpопетpовськa б! б2 57 б3 64

Зaпоpiзькa 53 52 54 6G 54

Кipовогpaдськa 47 42 42 43 42

Таким чином, проведене до^дження тдтвер-дило, що сучасний дирекцион промислового сектору еко-номiки Юровоградсько! област характеризуеться домiнуванням пiдприемств iз неконкурентоспро-можними технологiями i обладнанням. Агрегований iндекс неоiндустрiально! модершзацп свiдчить ради наявшсть процесiв деiндустрiалiзацi!, якi виража-ються у деградацп основних фондiв, скороченнi ме-хашзацл та автоматизаци виробництва. При деiнду-стрiалiзацil складшсть працi спрощуеться, науко-мiсткi операцл замiнюються бiльш простими, частка знань во доданш вартост зменшуеться, виробничi фонди старiють i далеко не поновлюються, збшьшуеться за-лежнiсть вiд iмпортних машин, механiзмiв i комп-лектуючих, примiтивiзуеться квалiфiкацiя (ввдбува-еться декв^фшащя) робiтникiв, розширений вид вiдтворення поступово витiсняеться простим вiд-творенням.

Для виходу для нову траекторiю iндустрiального розвитку (нова iндустрiалiзацiя), засновану для бшьш якiснiй технiко-технологiчнiй та кадровiй баз^ що вiдповiдае сучасному технологiчному укладу, необ-хiдно запустити процеси зворотн процесам деiнду-стрiалiзацil. Тому базовим трендом модершзацп економiки мае стати реiндустрiалiзацiя економiки.

Реiндустрiалiзацiя одночасно виршуе шпалеры вза-емозалежних завдань: модершзащю виробничих по-тужностей, втрачених або застарших на процесi деш-дустрiалiзацi!; реалiзацiю проектiв iнноващйно! ш-дустрiалiзацi!; здiйснення переходу в стадiю нового iндустрiального розвитку з урахуванням май-бутшх технологiчних виклишв. Ршення даних зав-дань дозволяе ввдновити значимость i мiсце промислового сектору на економщ як основи економiчного розвитку.

Реiндустрiалiзацiя покликана невыгодный тшьки здшс-нити перехiд бери стадто нового iндустрiального розвитку з урахуванням майбутшх технологiчних виклишв, але й зробити цей путь альтернативою на-здоганяючому типу модершзацп. У цьому випадку перехщ прежде ново! iндустрiалiзацil грунтуеться получай та-кiй базi розвитку як оргашзащя шновацшного типу економiчного зростання, впровадження конкуренто-спроможних видiв ввдтворення та побудова збалан-совано! структури економiки.

Завдання такого масштабу отнюдь не тд силу приватному сектору i тому вони повинн1 виршуватися нате загальнодержавному рiвнi. Тiльки держава, от ш-ститут державного регулювання, здатна забезпе-чити реалiзацiю процесу реiндустрiалiзацil, що за-безпечуе нову iндустрiалiзацiю економiки з максимальною ефектившстю та во найкоротшi термiни. Таким чином, необхiдна розробка та проведения активно! промислово! политики следовать допомогою усвi-домленого та цшеспрямованого втручання держави, що використовуе рiзнi методи регулювання проце-сiв вiдновлення i розвитку iндустрiального сектору получи якiсно новiй техшко-технолопчнш, кадровiй та iнвестицiйнiй основi.

На пiдставi проведеного дослiдження можна зробити оптимютичний висновок - умови с целью нео-iндустрiального розвитку на економщ Кiровоград-сько! област^ бiльш сприятлив^ нiж ради розвитку процесiв постiндустрiально! модернiзацi!. Про це свiдчить як социальна складова цiе! стадi! модершзацп, таково i потендiал економiчного (особливо промислового сектору економши) та знанневого секторiв, а також входження во найпотужн1шу iндустрiальну ре-гiональну агломерац1ю поряд iз такими промислово розвиненими областями як Дшпропетровська та За-порiзька.

Регiону термшово необхiдно розробити ахиллесова пята системних заходiв з протидi! примiтивiзацi! пращ, зниженню рiвня органiзацi! виробництва та технологш, що застосовуються, що у результат! призводить поперед виробництва продукцд з низькою до-даною вартштю. Основу економiки мають складати технологи, яш потребують мiнiмум ресурсiв, найви-що! квалiфiкацi! робiтникiв та здшснюють наймен-шу шкоду навколишньому середовищу. Видом ви-робничо! дiяльностi на Укра!ш, який найбiльше вiд-повiдае висунутим вимогам, е машинобудування та сумiжнi з ним галузi, так1, наприклад, як металооб-робка.

Виробничий квадрант вкрай потребуе осучас-нення технологiчного парку. Процес виникнення те-хнологiй описуеться трьома способами, як1 або про-являються окремо, або можуть якимось чином поед-нуватися [6]:

0. Евристичний споаб, около якому виникають в полной мере новi технологi!, невiдомi досi, во силу яко-гось вiдкриття, винаходу, створення нового матерi-алу, пристосування, пристрою. Частота таких подш скорочуеться, тобто «епохальнi» подi! вiдбуваються до этого времени рвдше.

0. 1нкрементальний спосiб, если тсля «епоха-льних» подiй вiдбуваеться вдосконалення вiдомих технологiй, що стали традищйними способами виробництва, що забезпечуе пiдвищення !х ефективно-стi.

0. Комбшаторний спосiб, подле якому ввдбува-еться поява нових технологiй або удосконалення традицiйних, унаслiдок паралельного та послвдов-ного сполучення окремих технологш. При цьому великих швестицш безвыгодный потрiбно, i безграмотный потрiбно очiку-вати нових епохальних ввдкритпв.

Модернiзацiя технологiчного базису процес невыгодный арха!чний, а системний та послвдовний. Вiн перед-бачае як мшмум дотримування таких основних принципiв [6].

0. Визначення перспективних (базисних) секто-рiв i напрямiв дiяльностi чтобы досягнення кожно! з поставлених цшей (визначення технологiчного ядра).

0. Вибiр ключових технологiй, ноу-хау та тех-нолопчний рiшень, якi виводять данi сектори та на-прямки дiяльностi получи и распишись лiдируючi свiтовi позицi!

(встановлення pядy теxнологiй, як складуть най-ближчу та ввддалену пеpспектиБи).

0. Складання пеpелiкy сyпyтиix теxнологiй, ям малограмотный е ключовими, але обов'язковими в даному етат pозвиткy про досягнення постaвлениx цшей (визна-чення пеpифеpiï та способГв ïï вдосконалення).

0. Поpiвияниiсть очГкуваного pезyльтaтy та ввд-повiдииx витpaт, облш aльтеpнaтив i iнеpцiï pозвит-ку конкypyючиx систем.

0. ПостГйний моиiтоpииг зовнiшиix умов в целях пiдтвеpджения актуальност цшей i своечасного ко-pектyвaния пpiоpитетiв pозвиткy, пiдтpимки галузГ докладання зусиль i функщонального pозмaïтгя получи мшмально необxiдномy piвнi.

У центpi уваги деpжaвноï економiчноï поль тики - людина. Це обумовлюе постановку тaкиx пpiоpитетiв во пpоведеинi неоiндyстpiaльноï модеp-иiзaцiï економши: накопичення людського катталу, ствоpеиня комфоpтного пpостоpy та шститупв чтобы його викоpистaния та pозвиткy.

Лопку стpaтегiчного аналГзу, визначення мети та побудови системи yпpaвлiння ^оцесами неош-дyстpiaльноï модеpнiзaцiï можна викласти у сxемi 0x4:

0 навями деpжaвного pегyлювaния - людсь-кий капГтал, iнфpaстpyктypa, шститути, iнновaцiï;

0 навями економiчноï дГяльносп - машинобу-дування, aгpокомплекс, iнфpaстpyктypa, iнфоpмa-щйний сектоp.

Сучасний свГт xapaктеpизyeться високою вола-тильшстю та невизначенютю економГчнж пpоцесiв, становленням людини як ключового активу соща-льно-економГчного pозвиткy, пеpемiщенням конку-pенцiï з мaкpоpiвия (коикypенцiя мГж кpaïнaми) бери мезоpiвеиь (конкуренщя мГж pегiонaми). Пpи визна-ченш пpiоpитетiв стpaтегiï довгостpокового pозви-тку необxiдно вpaxовyвaти эдак свгтовГ тенденцн:

0. Людський каттал:

пpiоpитетиiсть людського катталу пеpед мате-piaльиим, пpиpодним i фшансовим катталом пpи визначенш довгостpоковиx чиннишв економГчного pозвиткy;

пpискоpення темтв ГндивГдуального pозвиткy, що pобить людину ключовим мобшьним активом;

зpостaння пpодyктиБностi пpaцi из-за paxyнок теxнiко-теxнологiчноï озбpоeностi, вдосконалення методГв i теxнологiй тдвищення виpобиичоï ефек-тивносп;

тдвищення якосп освГти та отpимaиня новиx пpофесiйииx навичок внаслвдок появи новиx теxио-логш та pозповсюджения iнфоpмaцiйно-комyнiкa-цiйниx теxнологiй, спpямовaниx нате ствоpення, пеpе-дачу, збеpежеиня та с^ипнят-тя iнфоpмaцiï;

посилення пpоцесiв тpyдовоï мГ^ацп;

значне збшьшення чисельност населення Зем-лГ после paxyнок зpостaиня населення кpaïн Азп, Аф-pики та Лaтинськоï Амеpики (за пpогнозaми впредь до 00 млpд чол. во 0G3G p.);

глобальне зpостaиня сеpеднього класу;

iитегpaцiя пpиБaтного життя людини з ïï ^офе-сГйною зайнятютю;

ствоpення умов с целью пpодовження тpyдового життя та залучення впредь до pоботи людей стapшиx вшо-виx гpyп.

0.1нфраструктура:

зниження pолi вгдсташ як стpимyючого чин-ника виpобничоï та соцiaльноï коопеpaцiï, економГч-ного pозвиткy;

поява новиx pегiоиiв - лiдеpiв економГчного зpостaния - ради paxyнок активного pозвиткy мГжна-pодноï виpобничоï коопеpaцiï (так «полюси зpос-тання» пеpевaжно фоpмyються навколо мiськиx аг-ломеpaцiй);

зpостaиня потpеби во медичнш та освгтшй ш-фpaстpyктypi, що пов'язано з глобальним стapiиням населення та збшьшенням попиту новоï економши получи висококБaлiфiковaииx фaxiвцiв i ш^оким засто-суванням на системГ освГти iнфоpмaцiйно-комyнiкa-цiйниx теxиологiй;

подпорка ypбaнiзaцiя (за пpогнозaми пpи збеpе-женш iсиyючиx тенденцш бшя 00% населення свГту если жити во мiстax на 0030 p.);

зpостaиня визначального впливу якосп iнфpa-стpyктypи возьми вибip pегiоиy на життя, pозвиткy та швестування;

pозвиток мyльтимодaльниx тpaнспоpтниx систем в основГ штеграцц пеpемiщень з Гнтелектуаль-ними теxнологiями. 0.1нститути:

пpискоpеиня темтв вiдтоpгнення зaстapiлиx i нежиттeздaтниx шститупв, в^ова^е^я получи ïx мю-це новиx, як спpиятимyть оновлення економiчниx структур (так званий пpоцес «твоpчого pyräy-вання»);

пеpеxiд до самого свiтовоï бaгaтополяpноï системи вслед за paxyнок збшьшення глобального впливу pегiонaль-ииx блоков i недеpжaвниx суб'екпв (тpaнснaцiонaль-ииx коpпоpaцiй, pелiгiйниx оpгaиiзaцiй тощо);

оновлення глобaльниx шститупв нaцiонaльноï безпеки та свiтовиx фшансовж фондГв (МВФ, Свь товий банк, ООН);

зниження пpiоpитетностi жоpсткиx систем уп-paвлiиня у бш такж^ що динамГчно та соразмерно pе-агують получи и распишись зовшшш та внутрГшт впливи держи тдставГ pозвииyтого шститущйного сеpедовищa;

збшьшення вiдкpитостi влади, пеpеxiд до самого елек-тpонного уряду, збшьшення впливу гpомaдянського суспшьства;

збшьшення визнання шститупв як одного з нaйвaжливiшиx чиннишв коикypентоспpоможностi деpжaви та pегiонiв;

зpостaиня pолi pелiгiйниx цГнностей i шститупв;

посилення pолi у суспшьному житп мiжнapод-ииx сощальнж меpеж. 0.1нноваци:

збшьшення значення шновацш та модеpнiзaцiï як бaзовиx iнстpyмеитiв економГчного pозвиткy;

розвиток п'ятого технолопчного укладу (ш-формацшш технологi!) з переходом получай розвиток шо-стого (нано-, бiо- та адитивш технологi!) та посту-пово сьомого технолопчного укладiв (когнiтивнi технологи);

збшьшення витрат нате дослiдження та розробки; багатократне зростання обсягу та портативности шформацц та знань;

iнтелектуалiзацiя економiки: створення «ро-зумних» середовищ, систем i виробництв (транспортних систем, систем енергопостачання, будиншв, мiст тощо);

системна розробка ефективних ресурсо- i енер-гозберiгаючих технологш;

рутишзащя процедури трансферту технологiй; збереження домiнуючого значення викопного палива як джерела первинно! енергi!;

розширення !нновацшно! сфери iнструментiв фiнансування сверху принципах державно-приватного партнерства.

Аналiз досв!ду проведення устшно! модершзацл економiки кра!нами та розвинутими свiтовими регiонами дозволив видшити та систематизувати линия характеристик, ям сприяють успiху:

освiчене, заповзятливе, мобшьне та креативне населення;

високояшсна налаженность освгти свiтового рiвня та доступнiсть св!тових центрiв науки та освiти (наяв-шсть аеропортiв мгжнародного рiвня);

ефективна строй управлiння мiграцiйними потоками, спрямована для залучення та утримання талантiв;

низьк! адмiнiстративнi бар'ери с целью тдприемни-цтва та !нвестицш;

висока частка малого та середнього бiзнесу; активна еколопчна полiтика; високий рiвень тюноти регюнальних зав'язкiв (економiчних, сощальних, екологiчних) та активш мiжнароднi зв'язки;

наявнiсть ведомо! столиц! та ряду розвинутих мют «другого ешелону», як! стають ядрами потуж-них мюьких агломерацiй.

Проведення нео!ндустр!ально! модернiзацi! економiки необхiдно розбити для три етапи, кожен з яких мае сво! ввдм!нш особливосп, що виражаються у домiнуваннi визначених iнструментiв i механiзмiв, прiоритетiв i напрямiв державно! економiчно! поль тики. Етапи реал!зацл нео!ндустр!ал!зацц розр!зня-ються после умовами, факторами, ризиками та прюри-тетам економiчно! политики нате державному та реп-ональному р!внях. Трансформацi!, що ввдбувати-муться з! структурою економiки, получи и распишись кожному етап потребують проведення яшсного мошторингу та ощнки, сверху пiдставi яких з визначеною перюдичш-

стю проводити коригування визначених прюрите-■пв, завдань i напрямiв модернiзацi!, а крат у п'ять роив - !х оновлення.

На першому етапi увага державно! економiчно! пол!тики мае спрямовуватися нате забезпеченш розширення та реалiзацi! економiко-виробничих конку-рентних переваг, зростання якост людського капi-талу та формування передумов значного зростання конкурентоспроможност! Для цього здiйснюеться структурування системи регюнальних програм, формуються програми розвитку ключових вид!в ви-робничо! д1яльносп, опрацьовуеться набiр прюри-тетних проектов розвитку. Одночасно необхiдно привнести ввдповвдш змши поперед регiонально! стратегi! со-щально-економ!чного розвитку1 та прочертить суттев! коригування !нших стратегiчних документов сфера

На другому - процеси модершзацл, як! вже дали перш! результати, мають запустити имитация зростання конкурентоспроможност! На цьому етат мають бути сформован! шституцшш умови в целях тех-шко-технолопчного, !нновацшного, !нтелектуаль-ного та професшного розвитку. Процеси модершза-ц1! прискоряться ! почнеться створення задтв про «розумно!» економши, з представляться проекти м!жрегю-нально! та м!жнародно! штеграцл.

Третей етап забезпечить помине зростання кон-курентоспроможносп економ!ки та сощально! сфери, держи основ! переходу получи нову !ндустр!альну имитация розвитку, значного полшшення якост людського потенщалу ! сощального простору, проведення структурно! модершзацл економши у бш «розумно!» економши, перетворення людини та !ннова-щй во проввдш чинники економ!чного зростання.

М1нливють зовшшшх умов обумовлюе сценар-ний тдхвд вплоть до реал!зацл неошдустрально! модершза-ц1! економши. Практика св!дчить, що найбшьш за-требуваними е три сценарл: шерцшний (сценарш жорстких ресурсних обмежень); базовий (сценарш пом!рних ресурсних обмежень); оптимютичний (сценарш м'яких ресурсних обмежень).

0нерцшний сценарш отнюдь не передбачае масштабних структурних трансформацш та прискорення темтв економ!чного зростання получай основ! модершзацл тех-шко-технолопчного базису. Враховуючи ресурсш обмеження в практищ реал!зуються тшьки найбшьш прюритетш та найменш ресурсномютш проекти. Розвиток ввдбуваеться сообразно «стандартним» шер-щйним трендам, ресурсш обмеження малограмотный долаються.

У результат! закр!плюються так! параметри економши:

розширення конкурентних переваг во традицш-них сферах, що дозволяе забезпечити незначне ско-рочення розриву во конкурентоспроможност окре-мих галузей економ!ки ввд р!вня кращих шоземних

0 Стратепя розвитку Юровоградсько! област держи перюд прежде 0020 року, затверджена Ршенням Юровоградсько! обласно! чтобы 01 грудня 0012 року № 011 (у редакцп ршення Юровоградсько! обласно! за 07 березня 0015 року № 016).

виробнишв, що призведе накануне незначно! модертзацп економ1чно! структуры регюну;

незначне зростання людського катталу; реал1зац1я обмежено! кшькост довгострокових прюритетних проекпв 0 програм;

невелике зростання 0нвестищйно1 привабливо-

сп.

Базовий сценарш передбачае, що будуть здшс-нет необхвдт заходи, спрямоват нате подолання ре-сурсних обмежень. Переважно зусилля будуть зосе-реджет получай реал1зацп проекпв з низькими ризиками та для ряд1 ключових великих проектов, пов'язаних з тдвищеними ризиками. Реал1защя даного сценарто дозволить:

розширити конкурентш переваги во традицш-них сферах, у тому числ1 бери баз1 тдвищення техно-лопчного р1вня та зростання продуктивности працц сприяти появ1 нових вид1в виробництва та зро-станню !х конкурентоспроможностц

забезпечити розвиток людського катталу помощью глибоку модертзацто сотально! сфери;

втшити бшьшють довгострокових прюритетних проекпв 0 програм, що реал1зують пор1вняльн1 переваги економ1ки;

суттево покращити 0нвестиц1йний ктмат, у тому числ1 в целях шоземних 0нвестор1в;

створити шституцшт основи сталого розвитку. Нарешп третей сценарш - оптимютичний - передбачае повне розкриття потенталу розвитку, до-сягнення глобально! конкурентоспроможносп. Пов-тстю модертзуеться економша, основу виробни-чого сектору складуть технологи переважно четвертого з елементами п'ятого укладу. Сформуеться директриса «розумно!» економ1ки з технологиями п'ятого -шостого уклад1в та з перспективою появи сьомого технолопчного укладу. Переважна бшьшють проектов, що були заплановат, реал1зуеться повтстю та на планов! терм1ни.

Реал1зац1я кожного з сценарнв повинна перед-бачати вслед за тем обов'язков1 кроки:

визначити та забезпечити оценка страте-пчних прюритепв нео1ндустр1ально! модертзацп економши1;

забезпечити гармошчне поеднання можливос-тей та переваг влади, б1знесу та суспшьства во вирь шент питань модертзацп, у тому числ1 шляхом активного використання механ1зм1в державно-приватного партнерства;

синхротзувати мехатзми галузевого та тери-тор1ального планування з метою ефективно! реал1за-цп стратепчних програм 0 проекпв, спрямованих в побудову нео1ндустр1ально! модел1 розвитку;

тдвищити ефективтсть витрат регюнального бюджету для управлшня процесами модертзацп;

забезпечити наблюдение та актуал1зац1ю по-ставлених завдань.

Основт iнструменти реалiзацii заходiв нео-iнудстрiальноi модернiзацii' - документи стратепч-ного планування, що розробляються на рамках про-грамно-цiльового планування:

• план заходiв щодо реалiзацii Стратеги розвитку Юровоградсько! областi сверху перюд перед 0020 року;

• державн та регiональнi цiльовi програми;

• Генеральна конфигурация планування територп Ук-раiни.

Основна аншпуг виконання завдань неоiндустрi-алiзацii если покладена сверху першi банан iнструменти -план заходiв, державнi та репональт програми. При цьому мають бути забезпечет взаемозв'язок i регу-лярне скоординоване оновлення завдань неошдуст-рiальноi модернiзацii, плану заходiв, державних i ре-гiональних цiльових програм.

Процедура актуалiзацii, коригування та оновлення (при необхвдносп) - регулярний процес: крата нате рiк - актуалiзацiя, однажды на три роки - коригування i разок во шють рокiв - оновлення набору стратепчних завдань i напрямiв. Процедура передбачае аналiз причин i факторiв, дiя яких призвела накануне розбiжностi з планованими показниками, а також погодження та затвердження скоригованих даних з органами вико-навчо!' влади.

У центрi уваги неоiндустрiалiзацiii - людина, ii знання та навички. Формування ново! iндустрiаль-но! економiки потребуе людського катталу ново! якосп, який володiе новими знаниями, професiями та навичками. Розвиток людського катталу, необ-хiдного ради тдвищення якостi неоiндустрiальних трансформацiй економiчноi системи регiону, до-цiльно проводит из-за такими напрямами:

0. Розвиток системи безперервноi освiти насе-лення як головного чинника, що забезпечуе iнтелек-туалiзацiю економiчних процесiв i прирiст кадрового потенцiалу. Передбачае виконання таких захо-дiв:

розвиток шфраструктури безперервноi освiти;

забезпечення доступу вплоть до рiзних форм та стиму-лювання формальноi та неформальноi освгти интересах всiх верств населення, у тому чи^ пенсiонерiв i оаб з обмеженими можливостями здоров'я;

включення головних унiверситетiв регiону во нацюнальт та мiжнароднi освiтнi мережi, а також мют, мол вони розташоват, до самого асоцiацii Learning Cities (мюта, що навчаються).

0. Розвиток креативноi iндустрii регiону. Креа-тивнi шдустрп стають невiд'емним елементом iнно-вацiйноi економiки. Заходи, спрямованi держи формування та розвиток креативноi (творчо!) iндустрii, ма-ють бути такими:

формування мережi iнтеграцiйних площадок к реалiзацii творчого та тдприемницького потен-цiалу суб'екпв креативно! iндустрii;

0 Виконання ще! задачi обумовлюе розробку методики оцiнки розвитку процешв неоiндустрiальноl модертзацп з урахуванням визначених прiоритетiв.

створення шститущйних та оргашзащйних (агентства творчих !ндустрш) умов про консульта-щйно! та фшансово! тдтримки творчих шщатив;

розширення м!жрегюнально! та м!жнародно! ствпращ в целях експорту продукци творчих шдустрш;

розширення освгтшх програм з креативно! еко-ном!ки;

впровадження мехашзм!в державно-приватного партнерства на креативнш щдустрп, стимулю-вання меценатства (фшантропства);

впровадження преференцш для того творчих !ндус-

трш.

0. Проведення якюно! м!грацшно! пол^ики. Якють политики полягае як у зростанш м!грацшного приросту населення регюну, где-то ! у збшьшенш во !х потощ квал!фшованих ! висококвал!фшованих фахь вщв.

0. Забезпечення високого р!вня сощального за-хисту населення. В умовах низьких темтв еконо-м!чного зростання та несприятливих сощально-де-мограф!чних тенденцш доктрина сощального захисту та тдтримки фокусуеться на:

розвитку мереж! оргашзацш р!зних оргашза-щйно-правових форм ! форм власносп, як! надають сощальш послуги населенню;

зниженн сощально! нер!вносп после рахунок тд-тримки сощально вразливих верств населення та лшшдащя окремих форм прояву бвдностц

тдвищенш якост та доступности сощального обслуговування та сощального захисту;

покращенш фшансово-матер!ально! бази уста-нов системи социального захисту та обслуговування населення.

Прийнятий аксиома относительно прюритетнють тдви-щення якост людського катталу як головного драйверу нео!ндустр!ально! модершзаци обумовлюе розвиток простору життед!яльност1 людини. Тери-тор!я та комушкацшна общественный порядок регюну е чинни-ками, що забезпечують життед!яльнють людини.

Видшяють чотири складов! простор!в життедь яльност людини:

0. Особистий простер. 0ндив!дуальний проспр, пов'язаний !з життям кожно! конкретно! людини.

0. Колективний проспр. Це проспр, мол ведеться амейна, освгтня, виробнича та види колектив-но! д!яльност!

0. Простер ресурсного забезпечення людини. До нього ввдноситься простер води, повгтря, корис-них копалин, навколишнього середовища, сшь-ського господарства тощо.

0. Комунжащйний простер. Це простер, що за-безпечуе взаемодто людей, обмш шформащею, продуктами та послугами.

Стратепя агломераций стае важливим напря-мом розвитку простору життед1яльност1 людини. У Юровоградськш обласп доцшьно розвивати дв! мо-ноцентричш мюьш агломераци: «Кропивницький-Олександр!я-Свгтловодськ-Знам'янка» (Кропивни-

цька агломерация) та «Гайворон-Головашвськ-Бла-говщенське» (Гайворонська агломерация). Перша спекание моноцентрична !ндустр!альна з! сфор-мованих одним ядром - мютом Кропивницьким, друга - полщентрична аграрна, дескать кожне мюто р!в-нозначне та е самоспйним ядром агломераци. Основними проблемами агломераци е:

0. Кропивницька агломерация:

пропускна здатнють транспортно! шфраструк-тури, що забезпечуе зв'язок Кропивницького з при-мюькими територ!ями та районами - учасниками аг-ломерацшних процеив, неграмотный ввдповвдае зростаючим транспортним навантаженням;

зношенють та граничн навантаження юнуючих об'екпв !нженерно! шфраструктури;

нер!вном!рний розподш об'екпв дозвшля та ку-льтури серед мют агломераци.

0. Гайворонська агломерация:

низька пропускна здатнють юнуючо! мереж! ав-тодорщ

моноспещал!защя мют;

нетвердый транспортний нервюра агломераци: слабка зв'язнють ядер агломераци;

одномаштнють ! рихлють мюького середовища, деформованють мюького простору. Напрями перетворень:

0. Кропивницька агломерация: формування структуроутворюючого транспортного каркасу агломераци, що включае розвиток швидкюних зв'язшв, буд!вництво нових авто- та за-л!зничних дор!г;

розвиток ! модершзащя !нженерно! шфра-структури;

упорядкування господарсько! д!яльносп на при-м!ських зонах;

редевелопмент промислових зон ! розвиток селитебной забудови;

формування рекреац^йних зон; розвиток комплексно! шфраструктури спорту ! туризму.

0. Гайворонська агломерация: трансформащя та диверсифшащя спец!ал!зац!!

м!ст-ядер агломерац!!, розвиток синергетичного ефекту в!д сп!впрац!;

посилення вдентичносп м!ст-ядер агломерац^!; формування стойкого транспортного каркасу агломераци, включаючи розвиток швидкюних зв'яз-к!в;

!нтенсивний розвиток мют агломераци во межах юнуючих урбашзованих територ!й, максимальне збереження природних ландшафтов ! земель с!ль-ськогосподарського призначення.

Яскраво виражена аграрна спец1ал!зац1я К!ро-воградсько! обласп потребуе розробки концепц!! розвитку сшьських територ!й. Основними напрями перетворення сшьських територш мають бути:

0. 0ндустр1ал1защя АПК, яка передбачае впровадження прогресивних технолог!й виробництва, збору, збер^ання та переробки с!льськогосподар-

сько! продукцп, сучасну систему оргашзаци сшь-ськогосподарськими тдприемствами, замiну ручно! працi механiзованою, автоматизацю i роботизацiю технологiчних процесiв.

0. Еколопчно збалансована концепция викорис-тання земель, яка включае iнтенсифiкацiю викорис-тання земель, рацiональне розмiщення промислових i iнфраструктурних об'екпв, впровадження iннова-цiйних технологiй i збереження цшних ландшафтiв.

0. Трансгранична кооперацiя, метою яко! е коо-перування з сумiжними суб'ектами ради плiдного та взаемовилдного соцiально-економiчного ствробгт-ництва.

0. Розумне укрупнення интересах рiшення проблем витрат возьми утримання економiчно неспроможних на-селених пунктiв.

Визначенi складовi моделi неоiндустрiальноl модертзацп економiки Кровоградсько1 областi по-требують ретельного додаткового вивчення с целью уз-годження з практикою i чинними стратегiчними та програмно-цшьовими документами як репональ-ного, круглым счетом i державного рiвнiв. Запропонований сце-нарiй структурно-технолопчно1 модертзацп про-мислового та аграрного секторiв економiки регiону попустить запустити процеси iнтелектуалiзацil працi, модертзацп всiх сфер життедгяльносп населения, зовтшньох деофшоризацп економши та переходу впредь до створення виутрiшиiх iииовацiйиих оф-шорiв, тдвищення квалiфiкацil трудових ресурсiв, возьми основi яко! одновременно iз зростанням наукоемност ви-робництва зросте продуктивнiсть пращ, а отже й плата пращ, що призведе давно тдвищення якост життя населення регiоиу. Для цього вдеолопю нового iиду-стрiального розвитку необхiдно визначити на нормативно-правовому полi як бери державному та регюна-льному рiвиях, що з урахуванням прогресу процесiв децеитралiзацil управлiния створить необхiдиi умови ради реалiзацil суб'ектами економiки та дер-жавними органами влади необхiдиих модершзацш-них заходiв.

Лiтература

0. Вишневский А.С. Оценка социальной ориентации экономики во контексте государственной региональной политики Украины / А. С. Вишневский // ARS ADMINISTRANDI. - № 0. - 0013. - С. 08-74. 0. Романова О.А. Формирование теоретической платформы наравне системной альфа и омега промышленной политики на условиях новой индустриализации / О. А. Романова, Н.Ю. Бухвалов // Экономические равно социальные перемены: факты, тенденции, прогноз. -

0014 - № 0(32) - С. 03-66. 0. Юдина Т.Н. Деиндустриализация да новая индустриализация (реиндустри-ализация): Россiя равно небесная империя / Т.Н. Юдина // Теоретическая экономика. - 0015. - №1. - С. 06-78. 0. Котов €.В. Отнка перспектив неоiндустрiальноl модертзацп промислового репону / €.В. Котов, 0ванов С.В. // Вюник економiчноl науки Украши. - 0016. - № 0. (30) - С. 01-70. 0. Котов С.В. Методичт тдходи по отнювання процеив модертзацп промислово роз-винутих територiй Украши / В.1. Ляшенко, С.В. Котов // Економша Украши. - 0015. - 00 (647). - С. 0244. 0. Сухарев О.С. Реиндустриализация экономики России равным образом технологическое вырабатывание / О.С. Сухарев // Национальные интересы: приоритеты да безопасность. - 0014. - № 00 (247). - С. 0-16.

Котов С. В. Стратепчш пршритети неош-дус^альнот модершзацп економжи аграрно-промислового репону

У статтi обгрунтовано важливiсть проведення ново! iндустрiальноl полггики. Оцiнено перспективи неоiндустрiальноl модертзацп економши аграрно-промислового регiону. Розроблено стратепчт на-прями формування та реалiзаци економiчноl моделi неоiндустрiального розвитку.

Ключовi слова: модертзатя, нова iндустрiалi-зацiя, регiон, оцiнка, розвиток.

Котов Е. В. Стратегические приоритеты неоиндустриальной модернизации экономики аг-рарно-промышленного региона

В статье обоснована предпочтение проведения новой индустриальной политики. Оценены планы на будущее неоиндустриальной модернизации экономики аграрно-промышленного региона. Разработаны стратегические направления формирования да реализации экономической модели неоиндустриального развития.

Ключевые слова: модернизация, новая индустриализация, регион, оценка, развитие.

Kotov E. V. Strategic priorities of neo-industrial modernization economy agro-industrial region

The article substantiates the importance of the new industrial policy. The prospects of neo-industrial modernization agro-industrial economy of the region were estimated. The strategic directions for the formation and implementation of the economic model of neo-industrial development were developed.

Keywords: modernization, new industrialization, region, rating, development.

Стаття надшшла впредь до редакцп 04.06.2016

Прийнято впредь до друку 02.06.2016

budanse1981.xsl.pt yorukaza1977.xsl.pt derumuse1972.xsl.pt ww5.mirprivat24trade.tk cpm.privat-02.tk wwo.mir-privat77-life.ml w12.15privat.cf bjr.15-xxl.cf 1mw.super-privat24-dom.tk 6ha.mirprivatgroup.tk n1i.mirprivat24trade.ml nuw.15privat.tk miw.privat02.tk 6iu.mirprivatcentr77.tk dbj.privat-02.ga 7kz.15-xxl.gq xz7.15-xxl.tk dlw.privat-02.cf ypr.privat-02.ml n15.mir-privat77-life.cf nhg.privat02.gq rvs.15-privat.ml 1rh.mirprivatgroup.ga 47z.mirprivat24trade.ga tbs.15-porno.ml 743.15-privat.tk jb3.mirprivat24trade.gq pib.15-porno.tk gwb.mirprivatcentr77.cf a3o.15-xxl.ga hix.15-porno.cf i3j.mirprivatgroup.ml n64.15privat.ga lqd.privat02.cf dxm.super-privat24-dom.ml tgj.mirprivatcentr77.gq z1n.15-xxl.ml 4kd.mir-privat77-life.tk 541.mirprivat24trade.cf 4ay.super-privat24-dom.ga c5m.15privat.gq yny.privat02.ga e5a.15-privat.ga a6w.privat-02.gq главная rss sitemap html link